ВІД ВІЙНИ ДО МИРУ
Війна Російської Федерації з Україною продовжується, не зважаючи на величезні втрати російської армії у живій силі та техніці, а також повному її безглузді, завдяки ідіотизму і тупості її диктатора Путіна. Він одурманений нездійсненою думкою повернення Радянського союзу, в складі якого буде і Україна. Але нам це не потрібно. Історія показує, що бути в одній державі разом з Росією це сучасне продовження минулого рабства українців. Вона завжди вважала Україну своєю землею починаючи з царських часів.
24 лютого 2022 року російські війська перетнули державний кордон України на всьому його протязі із агресором. Путін розраховував на швидке захоплення і знищення назавжди української державності. Але мрії диктатора не здійснилися. Загарбник був зупинений і отримав потужний супротив з боку Збройних Сил України (ЗСУ), на чолі яких стояв генерал Залужний.
Війна продовжується вже чотири з половиною роки. За цей час Російська Федерація, з початку війни станом на 12.08.2026 року, понесла величезні втрати: в особовому складі – 1 462 660 чоловік, танків 12169, бронемашин – 25127 одиниць, артилерійських систем – 47833, засобів протиповітряної оборони – 1562, літаків ‐ 439, гелікоптерів – 354, наземних робототехнічних комплексів- 2216, безпілотних літальних апаратів – 458106, крилатих ракет – 5007, кораблів – 35, підводних човнів – 2, автомобілів і автоцистерн – 133319, спеціальної техніки – 4518. Таких втрат російська армія не мала з часів другої світової війни. І вони з кожним днем збільшуються. Нажаль російського диктатора такі жертви громадян Росії не хвилюють. Він до людей відноситься, як до витратного матеріалу. Дивуюсь, що таким людям дозволяють керувати державою розміром у 11% землі планети.
За часи війни Збройні сили України набралися великого досвіду ведення бойових дій. Військові змогли розробити і застосувати нові засоби боротьби з повітряними і наземними цілями із використанням сучасної тактики бойових дій. Такі дії ЗСУ надали можливість наносити удари по промисловим об’єктам розташованим в тилу ворога на глибіні до 3000 км.
Ця тактика сприяла нанесенню ударів українських ракет і дронів по інфраструктурі ворога: нафтопереробним заводам і газотранспортній системі, а також по морським кораблям – перевізникам нафти, бензину, дизельного палива, що призвело до його зникнення на автозаправках на території Росії і величезному фінансовому дефіциту держави. Фахівці стверджують, якщо так буде продовжуватись і далі, то Російську Федерацію очікує повне руйнування економіки і остаточний розпад імперії Путіна.
Але не всім хочеться цього. Росія була значним ринком збуту китайської продукції, тому це не бажаний результат для Китаю. До нього приєднується Індія, яка отримувала від Росії дешеві енергоносії. Північна Корея теж бачить Росію, як свого самого важливого союзника, адже окрім РФ її ніхто в світі не підтримує. Тому вона постачає їй у війні з Україною зброю і свої військові підрозділи. Іран теж один із важливих союзників РФ. Він приймав активну участь у постачанні безпілотних ліальних апаратів, які Росія використовувала для ударів по мирному населенню. З іхньою допомогою була повністю зруйновані міста і села східної України.
Угорщина і Словаччина, поки що бачать Росію головним постачальником дешевого газу і тому не всі санкції Євросоюзу підтримують, часто блокують їх, особливо фінансову допомогу, незважаючи на продовження війни в Україні.
Таким чином світ поділився на дві частини – одна бажає повне припинення війни, а інша – союзники Росії, які мають матеріальну вигоду від війни, бажають її продовження. Такі дії Угорщини, при прем’єрстві Орбана та у Словаччині Фіцо вчинювалися ними тому, що вони мали особисту фінансову зацікавленість. Росія постійно фінансує у світі дії керівників держав, які їй корисні в політичному плані. Політика вище наданих держав сприяє подальшому продовженню війни агресором і руйнує економічні санкції проти Росії.
ООН в такій ситуації є просто спостерігачем, вона нічого не робить для припинення війн у світі. Прикладом є те, що на сайті цієї організації, через місяць після початку війни в Україні, було лише написано про початок війни між Росією і Україною. Більше ніяких дій не приймалося, але про те скільки допомоги вони оказують людям в Африці постачанням їжі було написано багато статей. І зараз про допомогу Україні в припиненні війни нічого не робиться цією організацією. Вона, мабуть, не хоче мати конфліктів з Росією. Встає питання, нащо тоді ООН потрібна людям? Вона повинна керувати всіма державами світу, а вони повинні виконувати її вимоги. Але така світова політика не вигідна США, Китаю, Росії. Вони зараз керують в світі і нікому не передадуть свою владу. Тому цим державам вигідно наказувати невеликим країнам, як їм вести свою політику і забезпечувати життя людей, а якщо хтось не підкоряється то вони з ними розв‘язують війни. Приклади є, останні війни з Чечнею, Грузією, Україною…
НАТО – це об’єднання європейських країн і США, створене після другої світової війни для захисту від СРСР. Росія є правонаступницею СРСР і проводить ту саму світову політику, а тому є також джерелом розв’язування війни у світі. США, з початку заснування НАТО, фактично очолює це об’єднання і керує в ньому всіма діями. Окрім того вони фінансують цю установу більше всіх членів НАТО.
Україна не є членом НАТО, але маючи сусіда-агресора, в неї немає іншого вибору, як шукати захист від Росії в НАТО. Для забезпечння мирного життя своїх громадян Україні необхідно негайно вступити в НАТО. Це не проста дія тому, що деякі країни не бажають вступу України в НАТО. Таку протидію висловлював колишній прем’єр Угорщини Орбан, новий теж погоджується з його думкою.
Росія хоче захопити не тільки Україну, але і східні держави Європи: Румунію, Угорщину, Словаччину, Польщу та країни Прибалтики. Україна в цій війні продемонструвала, що вона здатна захистити не тільки свою державу, але і Євросоюз (ЄС). Більшість керівників ЄС з такою думкою згодні й бажають втілювати її в життя. Але президенти східних держав Польщі, Словаччини Угорщини проти України, як головного захисника ЄС. Вони не хочуть, щоб ЄС вкладав кошти в розвиток Збройних Сил України, тому що гроші на закупівлю сучасної зброї вони хочуть отримувати для себе.
Як підсумок, майбутнє держави і людей треба вирішувати у теперішньому часі, а не тоді коли подія вже сталася. Тому вступ у НАТО Україні необхідно вимагати зараз і проводити і виконувати всі вимоги статуту НАТО для прийняття України в цю організацію, а не тоді як закінчиться віна. Коли перестануть гриміти вибухи і все навколо заспокоїться миром, у багатьох країн виникнуть сумніви у використанні коштів на озброєння України, як військового щита для ЄС.
Щодо ООН, треба повністю змінювати статут цієї організації. Головним завданням ООН повинно бути забезпечення миру в світі та безпеки людей і природи. Людина повинна бути творцем, а не руйнівником. І це повинна забезпечувати Організація об’єднаних націй.